+38 (096) 995-81-02
  • Новинка
    image

Найкоротша історія Європи


  • 250 грн


Взяти в бібліотеці:

- 0 грн

Недоступно для читання



Історія цивілізації, яка підпорядкувала собі цілий світ.

Тематика книги

Всесвітня історія, Європа, нонфікшен.

Опис книги "Найкоротша історія Європи" Джона Герста

Якщо ви любите підчитувати книжки з останніх сторінок, щоб дізнатися, чим усе закінчиться, — це видання для вас. Кінець тут наставатиме невдовзі після початку. І не тільки тому, що це найкоротша історія Європи. Річ у тім, що автор розповідатиме історію європейської цивілізації аж шість разів, і щоразу — під іншим кутом.

Для кого книжка “Найкоротша історія Європи”

Для широкого кола читачів, усіх, хто хоче дослідити, з чого складається історія європейської цивілізації, як нове народжується зі старого, а минуле вперто відтворюється знову й знову.

Чи варто купувати цю книгу?

Ви дізнаєтеся, чим відрізняються антична й середньовічна Європа, як одній цивілізації вдалося підпорядкувати увесь світ і пережити падіння імперій. Автор розповідає, які наслідки мали італійське Відродження, німецька Реформація, англійський парламентаризм і революційно-демократичні зміни у Франції. Ви довідаєтеся, як друкарство врятувало Лютера від вогнища, що спільного між романтизмом і націоналізмом та як дві світові війни змінили Європу. І все це стисло, ємко та об’єктивно. Стосовно останнього не сумнівайтеся: автор цієї книжки — австралієць, тож йому легше лишатися неупередженим та пам’ятати про лаконічність.

Про автора

Джон Герст— історик і суспільний оглядач, автор курсу про європейську історію. Викладав в Університеті Ла Троба (1968–2006), працював редактором популярного історичного журналу Historical Studies, співпрацював із Film Australia та Національним музеєм Австралії.

Відгуки про книгу “Найкоротша історія Європи”

”Чистий, свіжий, спокусливий стиль. Чудово витриманий баланс аналітики й опису, конкретики та узагальнення.” — Вілфред Прест, Australian Book Review
”Неймовірна книжка, яка постійно спонукає до роздумів.” — Courier Mail

Найкращі цитати книжки

Чому Римську імперію правильно називати греко-римською

Римляни воювали краще за греків і краще за них розробляли закони для управління своєю імперією. Римська інженерна думка також сягнула далі за грецьку, і це згодилося римлянам як для воєн, так і для управління імперією. Проте в усьому іншому вони визнали перевагу за греками й покірно їх наслідували. Типовий представник римської еліти розмовляв як латиною (мова римлян), так і грецькою; він міг відправити сина до академії в Афіни чи найняти грецького раба, щоб той навчав його дітей удома. Отже, називаючи Римську імперію греко-римською, ми чинимо так услід за самими римлянами.

Про приватну власність як чинник демократії

Середньовічні королі довго боролися за якнайширші владні повноваження: можливість правити незалежно від знаті, встановлювати власну систему оподаткування, мати армію під своїм цілковитим контролем і особистий бюрократичний апарат. Проте не все було їм до снаги, оскільки вони стартували з дуже слабких позицій. Скажімо, приватну власність вважали священною і недоторканною, а знать привласнила землі, надані їй для управління. Це стримувало королівські потуги. Влада правителів зростала, та все ж вони не перетворилися на східних деспотів, яким у межах їхніх володінь належало геть усе. Коли деспотові чогось бракувало, він просто експропріював собі власність в інших людей або відправляв воїнів на ринок — набрати необхідного товару. Європейські правителі, навіть наділені «абсолютною» владою, ніколи так не могли б. Не все належить королю. На цьому основному принципі ґрунтувалося європейське розуміння влади. Поняття особистих прав — осердя західної традиції — випливає з права на приватну власність.

Написати відгук

 Погано    Добре