Більдунґ. Нордичний секрет краси і свободи

Секрет скандинавського благополуччя розкрито!

Тематика книги

Історія, освіта, суспільний розвиток, культура.

Опис книги "Більдунґ. Нордичний секрет краси і свободи" Лене Рейчел Андерсен, Томаса Бйоркмана

1800 роки: північні країни чи не найбідніші в Європі. Шведи так злидарюють, що виставляють дітей-сиріт на аукціон як дешеву робочу силу.

Наш час: нордичні держави — одні з найуспішніших. Тут високий рівень життя, якісна медицина, безкоштовна освіта й найщасливіші у світі люди.

У чому ж секрет? У більдунґу — так скандинави називають усебічний і гармонійний розвиток особистості й суспільства. Слово німецьке, але стало нордичним дивом.

Для кого книжка “Більдунґ. Нордичний секрет краси і свободи”

Для широкого кола читачів, всіх, хто хоче зрозуміти секрет успіху скандинавських держав та дізнатись рецепт, як у власній країні побудувати прогресивне і процвітаюче суспільство.

Чи варто купувати цю книгу?

Скандинави зробили з більдунґу не просто філософський концепт, а практичну ідею. Вони цілеспрямовано трансформували систему освіти і взялися за найслабшу ланку: почали культурно, інтелектуально, морально та емоційно розвивати селян. Нічого особливого — та за століття це до невпізнаваності змінило нордичні держави. Чи можна цю ідею використати нині, коли світ суттєво змінився? Чи актуальна вона, скажімо, для України? Чому так важливо розвивати потенціал кожної особистості? На ці й інші запитання відповідають автори книжки

Про авторів

Лене Рейчел Андерсен— данська економістка, футурулогиня, філософиня, письменниця. Співзаснувала Центр Nordic Bildung (2018) і мережу European Bildung (2020). У 2019 році ініціювала проведення Європейського дня більдунґу та приєдналася до Римського клубу.

Томас Бйоркман— шведський фінансист, соціальний підприємець і письменник. У 2016 році став співзасновником Науково-дослідний інститут Perspectiva у Лондоні , у 2017-му — цифрової платформи 29k.org. Із 2014 року — член Римського клубу.

Відгуки про книгу “Більдунґ. Нордичний секрет краси і свободи ”

”Я не знаю більш актуальної книжки для суспільства та еліти сучасної України. Нам є чого повчитися у нордичних країн, які завдяки неформальній освіті дорослих змінили культуру від патерналізму та зневіри до соціальної відповідальності і активної боротьби за своє майбутнє.” — Сергій Чумаченко, співзасновник ініціативної групи «Українська народна вища школа» та руху «Більдунг в Україні», бізнес-тренер

”Більдунґ, цей нордичний секрет, він таки є! І це справді таємниця, над відкриттям якої автори ґрунтовно попрацювали. Перетворення цього секрету на усвідомлений факт, що відбувається в голові у читача, змушує його або її по-новому дивитися на багато речей. Я сказав би, що і сам читач перетворюється на трохи іншу людину..” — Михайло Крікунов, декан Київської бізнес-школи

Найкращі цитати книжки

Що дає загальний більдунґ

Поруч із більдунгом у німців існує концепція Allgemeinbildung, назву якої можна перекласти як «спільний більдунґ» або «загальний більдунґ». Концепція пов’язана з широкою базою знань, яку треба мати, щоб зрозуміти процеси у навколишньому світі, щоб як громадянину могти брати в усьому участь та безпечно виховувати своїх дітей. Якщо більдунґ — це ментальна, духовна та моральна глибина і прагнення, то загальний більдунґ — база знань. Саме широкий загальний більдунґ допомагає нам розпізнавати фейкові новини й помічати брехню. Саме наш більдунґ дає нам змогу усвідомити, що фейкова (фальшива) новина, яка схожа на правду і була б справді приголомшливо чудовою, якби була правдою, — вона просто хибна, і ми не повинні її поширювати.

Про розвиток системи освіти в Данії

Між 1844 і 1900 роками було створено близько 135 народних вищих шкіл. Одні потім проіснували понад 100 років, інші незабаром закрилися. У 1870-му по всій країні діяло близько 50 таких закладів, у 1880-му — приблизно 70, а в 1900 році — близько 110. Кількість шкіл вражає, але кількість людей, які відвідували їх, узагалі приголомшує. Особливо порівняно з чисельністю населення, а враховуючи, що це відбувалося не в середовищі буржуазії, а серед фермерів та селян — не в найбіднішому, а в нижчому, середньому та верхньому прошарках села.