Самостійна Україна

Кожен другий примірник видання «Самостійна Україна» ми передаємо до проєкту «Військо читає».

Головний твір ідеолога державної самостійності України

ТЕМАТИКА

Історія України, публіцистика, дослідження, національна ідентичність.

ПРО КНИЖКУ МИКОЛИ МІХНОВСЬКОГО

«Самостійна Україна» — головний твір ідеолога державної самостійності України адвоката Миколи Міхновського. Ця праця, виголошена в лютому 1900 року як програма першої української політичної самостійницької організації — Революційної української партії, стала програмою дій для цілого покоління, яке в 1917 році підняло жовто-блакитне знамено Української революції. «Самостійна Україна» запалила національне багаття в душах мільйонів українців, виплекала героїчних нащадків, борців за Українську державу.

ДЛЯ КОГО ВИДАННЯ «САМОСТІЙНА УКРАЇНА»

Книга зацікавить політологів, громадських діячів та усіх, кого цікавлять політичні, правові та філософські аспекти буття української нації і держави.

ЧОМУ ЦЯ КНИЖКА МИКОЛИ МІХНОВСЬКОГО

«Самостійна Україна» стала програмою не тільки для покоління початку ХХ століття, а й для всіх наступних поколінь українського народу, бо переконливо і яскраво довела юридичне й духовне право українців на власну державність Цією книгою надихалися вояки Українських січових стрільців, Української галицької армії, Армії Української Народної Республіки, «Карпатської Січі» в 1939 році, члени ОУН, воїни УПА та військовослужбовці сучасної України.

ПРО АВТОРА

Микола Міхновський — український політичний діяч, адвокат, публіцист, ідеолог українського націоналізму. Був засновником Української народної партії, а також одним із лідерів Української демократично-хліборобської партії.

ЦИТАТИ З КНИГИ «САМОСТІЙНА УКРАЇНА»

Самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ

Ми існуємо, ми відчуваємо своє існування і своє індивідуальне національне «Я». Наша нація у своєму історичному процесі часто була не солідарною поміж окремими своїми частинами, але нині увесь цвіт української нації по всіх частинах України живе однією думкою, однією мрією, однією нацією: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ». Нині ми всі солідарні, бо зрозуміли, через що були в нас Берестечки і Полтава (тобто історичні поразки. — Ред.). Ми відродилися з ґрунту, наскрізь напоєного кров’ю наших предків, що лягли в боротьбі за волю України, ми виссали з молоком наших матерів стародавню любов нашої нації до Вітчизни та її свободи і ненависть до насилля над нами. Як не можна спинити річку, що, зламавши кригу на весні, бурхливо несеться до моря, так не можна спинити нації, що, прокинувшись до життя, ламає свої кайдани.

Або поборемо, або вмремо

Ми виголошуємо, що ми візьмемо силою те, що нам належиться по праву, але віднято в нас теж силою. Наша надія довго нездужала, але нині вже стає до боротьби… Ніч була довга, але ранок наблизився, і ми не допустимо, щоб проміння свободи усіх націй заблищало на наших рабських кайданах: ми розіб’ємо їх до схід сонця свободи. Ми востаннє виходимо на історичну арену і або поборемо, або вмремо...