Площі та вежі. Соціальні зв'язки від масонів до фейсбуку
- Видавництво Наш Формат
- Автор Ніл Ферґюсон
- Жанр Бізнес, економіка, маркетинг, менеджмент, Суспільство, держава, філософія, соціологія
- Сторінок 376
-
270 грн
Новий бестселер усесвітньо відомого історика й мислителя Ніла Ферґюсона.
ТЕМАТИКА
Історія, політологія, соціологія.
ПРО КНИЖКУ
Традиційний опис історичних процесів подає історію людства як ієрархічну структуру, вершина якої — правителі у високих вежах. За цією концепцією, зміни відбулися із приходом технологій, які поставили на перше місце мережеве суспільство. Історик Ніл Ферґюсон переконує: мережі — не новий феномен нашого часу. Інтернет лише пришвидшив і підсилив їхню роль, ставши новим варіантом утілення громадських площ.
ДЛЯ КОГО КНИЖКА
Книжка для найширшого кола читачів, усіх, хто цікавиться історією, соціологією, політологією, а також впливом технологій на суспільство.
ЧОМУ ЦЕ ВИДАННЯ
У цій книжці Ферґюсон аналізує роль мереж в історії людства, споконвічне протистояння між мережами та ієрархічними структурами, а також пропонує засвоїти уроки, які дає історія поширення мереж.
ПРО АВТОРА
Ніл Ферґюсон — британський історик, журналіст, старший науковий співробітник Гарвардського і Стенфордського університетів. Автор 14 книжок, зокрема бестселерів «Цивілізація», «Еволюція грошей» (обидва видав «Наш формат» у 2017 році) та «Імперія», редактор у Bloomberg Television, оглядач Newsweek.
КНИЖКИ НА СХОЖУ ТЕМАТИКУ
«Еволюція грошей. Фінансова історія світу», Ніл Ферґюсон, «Наш формат», 2017 рік
«Цивілізація. Як Захід став успішним», Ніл Ферґюсон, «Наш формат», 2017 рік
«Злет і занепад країн. Хто виграє та програє на світовій арені», «Наш формат», 2018 рік
ВІДГУКИ
Захопливий і переконливий. Незалежно від того, чи він описує несподівано недолугу мережу таємничих ілюмінатів у XVIII столітті, чи розповідає про дивовижно ефективну мережу шпигунів Кембриджського університету, які діяли у ХХ столітті та працювали на СРСР.
New York Times
ЦИТАТИ
Вертикалі та горизонталі, ієрархії та мережі знаходяться у вічному протистоянні. Ієрархії перемагають в епохи стабільності, але в часи фазових переходів (отже, й нині) мережі знову беруть гору. Технології лише роблять щоразу потужнішими обидві великі сили світової історії — вежі та майдани, ієрархії та мережі.
Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи [kmbs]
З бездоганною майстерністю Ніл Фергюсон розкриває історичні аспекти створення мережі, показує правила взаємодії її елементів. Українцям, що вже створили мережеву націю та в пошуках своєї ідентичності, ця праця стане в нагоді.
Микола Демченко, співзасновник Асоціації випускників Києво-Могилянської бізнес-школи [kmbs]
ЦИТАТИ
Про загрозу глобальної мережі
Якщо перша світова кібервійна, як дехто стверджує, уже почалася, тоді це війна між мережами. Водночас найтривожніша перспектива полягає в тому, що єдина глобальна мережа врешті-решт зробить homo sapiens (людину розумну) зайвою, після чого на неї чекає вимирання.
Про роль мереж
Європейські імперії на чолі з Британською зробили глобалізацію реальністю вже наприкінці ХІХ ст. Коли відстань було «знищено» завдяки новим технологіям парового транспорту і телеграфу, міжнародний рух товарів, людей, капіталу та інформації сягнув безпрецедентних масштабів. Утім мережі, які виникли в добу імперій (зокрема мережі міграції, які з неймовірною швидкістю витворили «маленькі Італії» та «чайнатауни» в багатьох містах світу), справили непередбачуваний вплив на місцеву політику. Ми називаємо «популізмом» будь-яку негативну реакцію на вільну торгівлю, міграцію та міжнародний капітал, що стала визначальною рисою американської та європейської політики. Але кожній країні, навіть кожному регіону був притаманний популізм з особливим присмаком.
Про роль Лютера та Ґутенберґа
Цілком можливо, що без Ґутенберґа Мартін Лютер став би ще одним єретиком, якого церква спалила б, як і Яна Гуса... Не зовсім зрозуміло, чи вивішував Лютер примірник тез на воротах церкви Всіх святих у Віттенберзі, але навряд чи це мало значення. Цей спосіб оприлюднення вже поступився місцем іншому. Уже за кілька місяців оригінальний текст латинською мовою було надруковано в Базелі, Лейпцизі та Нюрнберзі. На час, коли Вормський едикт 1521 р. офіційно проголосив Лютера єретиком, його тексти були в усіх куточках німецькомовної Європи. Співпрацюючи із художником Лукасом Кранахом та ювеліром Крістіаном Дерінґом, Лютер не лише здійснив революцію в західному християнстві, а й реформував власне спосіб комунікації.