Насильство та суспільні порядки. Основні чинники, які вплинули на хід історії

Книжка «Насильство та суспільні порядки. Основні чинники, які вплинули на хід історії» пропонує нове бачення проблеми насильства й показує, як тісно пов’язані економічна та політична поведінки.

ТЕМАТИКА

Суспільствознавство, соціальна поведінка, історія, економіка, політика, право.

ПРО КНИЖКУ

Усі суспільства стикаються із проблемою насильства, і вирішують вони її по-різному. У цій книжці стверджується, що економічна й політична поведінки соціуму тісно пов’язані між собою. Більшість суспільств, які ми називаємо природними державами, обмежують насильство за допомогою політичного маніпулювання економікою. Це формує привілейовані класи, які, своєю чергою, обмежують застосування насильства певними авторитетами. Проте це сповільнює як економічний, так і політичний розвиток держав. А сучасні суспільства, навпаки, створюють відкритий доступ до економічних і політичних організацій, сприяючи політичній та економічній конкуренції. Автори книжки дають основу для розуміння того, чому суспільства відкритого доступу розвиваються краще як із політичного, так і з економічного погляду. А також розповідають про 25 країн, які здійснили перехід від природного типу до держав із відкритим доступом.

ДЛЯ КОГО КНИЖКА

Для суспільствознавців, істориків, політологів і всіх, кого цікавить історія людства й суспільних змін.

ЧОМУ ЦЯ КНИЖКА

Автори пропонують концептуальну схему, яка відображає моделі соціальної, економічної, політичної, військової, релігійної та освітньої поведінки. З її допомогою вони пояснюють, як стійкі та прогнозовані соціальні інститути дають раду мінливому, непрогнозованому та незвичному світу. Обговорення цих моделей проілюстровано численними прикладами з історії.

ПРО АВТОРІВ

Дуґлас Норт — американський економіст, соціальний філософ, історик, лауреат Нобелівської премії з економіки 1993 року.

Джон Волліс — професор економіки в Мерилендському університеті, науковий співробітник Національного бюро економічних досліджень.

Баррі Вайнґест — політолог та економіст, старший науковий співробітник Гуверівського інституту (Стенфордський університет). Член Національної академії наук та Американської академії мистецтв і наук.

ВІДГУКИ ПРО КНИЖКУ

Чому ми підкоряюємося законам, дотримуємося правил і пристосовуємося до норм? Дуґлас Норт, Джон Волліс і Баррі Вайнґест дають просту й переконливу відповідь: безлад спричиняє насильство. Цю книжку варто прочитати всім, хто прагне зрозуміти витоки суспільного порядку та причини його занепаду.

Стівен Ансолабегер, Стенфордський університет

Сміливі думки, невимушений стиль і ґрунтовні знання... Норт, Волліс і Вайнґест написали чудову книжку, яка інтригує, захоплює, збурює і провокує. Викладені в ній концепції формуватимуть академічний дискурс і його аргументи у сфері економічної історії та розвитку.

Роберт Бейтс, Гарвардський університет, журнал Economic Literature

Книжка «Насильство та суспільні порядки» подає потужну нову теорію взаємодії закону, політики та структури влади, яка неодмінно впливатиме на наступні десятиліття.

Деніел Клермен, Південно-Каліфорнійський університет

ЦИТАТИ

Динаміка соціального порядку — це динаміка зміни, а не динаміка прогресу. Більшість суспільств рухаються як уперед, так і назад у своєму політичному й економічному розвитку. Наша система понять не передбачає телеології, проте вона пояснює, чому суспільства відкритого доступу краще дають раду змінам, ніж природні держави.

Жодне суспільство ще не розв’язало проблему насильства за допомогою його повної ліквідації; у найкращому разі його вдавалося стримувати й підпорядковувати. Насильство має багато різних вимірів. Воно може проявлятися у фізичних діях або в погрозах фізичної розправи. І насильницькі дії, і примус за допомогою погроз — усе це прояви насильства.

Протягом усієї історії людства існувало лише три суспільні порядки. Перший — збиральницький, притаманний невеликим соціальним групам мисливсько-збиральницьких суспільств. Однак нас більше цікавитимуть два суспільні порядки, які постали протягом останніх десяти тисячоліть. Перший із них — порядок обмеженого доступу, або природна держава. Основу соціальної організації в ньому становили особисті стосунки, тобто ким індивід є і кого він знає. Натомість у порядку відкритого доступу особисті стосунки хоч і зберігають значення, але в багатьох царинах соціальної поведінки застосовуються безособові категорії індивідів, уже іменованих громадянами, що усуває потребу особисто знати своїх партнерів.

Більшість великих суспільств писемної історії були природними державами, у яких коаліції могутніх організацій надавали взаємну підтримку у створенні та розподілі рент і які занепадали, якщо вибухало насильство. Така форма організації ніколи не досягає досконалості, тому насильство характерне для всіх природних держав.